Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. За парою і світа не бачить. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. Вона все ходить, з уст ні пари. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. Не до пари голубоньці горобець. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. Усі будете повинувачені до одного.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Уважно нар.
1) Внимательно.
2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно.
