Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло. Чуб. І. 215.
Дженджури́стий, -а, -е. Щеголеватый, кокетливый. Цур тобі, пек тобі, яка дженджуриста: я купив їй личман, ще хоче й намиста. Чуб. V. 105.
Зк.. Всѣ слова, начинающіяся на зк,. Cм. на ск.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Лебед. у. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. Єв. І. X. 1. В Жаботині родилося, инде не привикну. Чуб. III. 137.
Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Темниця, -ці, ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.