Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Агу, їй стало більше волі. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!»
Водовоз, -за, м.
1) Водовозъ.
2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку.
Гільце, -ця, с.
1) = вильце.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною.
Джиджули́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = Джиджуритися.
Камаші, -шів, м. мн. Гамаши. Дают мені камаші, заплакали всі наші.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы.
