Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догада́тися Cм. Догадуватися.
Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Г. Барв. 190. Та прихили своє личко, най моє загріє. Гол. IV. 452. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
Обмацки нар. Ощупью.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Присмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло. Греб. 404. 2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.