Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю.
Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста.
Кудеревенький, -а, -е., Ум. отъ кудеревий.
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Підколоти Cм. підколювати.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає.