Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок. Черниг. у.
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе. Харьк. Манж.
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.  
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. Шевч. 220. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Сайдак, -ка, м. 1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.
Свинота, -ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.