Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брандуші, -шів, м. мн. раст. родъ подснѣжниковъ. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Відци нар. = відси.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  
Затріпоти́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Затріпоталось серденько. Млак. 101.
Обрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. І. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275.