Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная!
Лю́тер, -тра, м. = лютор.
Націонал, -ла, м. Націоналъ.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный.
Припилка, -ки, ж. Птица тиркута, Glareola melanoptera.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець.
