Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. а описаніе оступу
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне.