Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Ліпки́й, -а, -е. Цѣпкій.
Магна́т, -та, м. Магнатъ. А магнати палять хати, шабельки гартують. Шевч. 131.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ном. № 9310. Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець. Новомоск. у.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
Пішва, -ви, ж. Запошивка, шовъ для сшиванія двухъ кусковъ: края сшиваемыхъ кусковъ перегибаются одинъ за другой и сшиваются двойнымъ швомъ. Канев. у.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Скалити, -лю, -лиш, гл. 1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230. 2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639. 3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор. 4) Браниться, ручаться. Угор.