Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Латати, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Ранш нар. = раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Кв. II. 250. Ум. раншенько. Г. Барв. 150.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.