Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Кручанка, -ки, ж. 1) Вдвое сплетенный, какъ веревка, ремешекъ или проволока; мѣдная кручанка употребляется для инкрустаціи художественныхъ гуцульскихъ издѣлій изъ дерева. Крицеве кресало з мосяжною ручкою; при нім висить на крученні, — удвоє скрученім ремінці, — протичка. Шух. І. 276. Рівніш скручений дріт = кручєнка. Шух. І. 281, 280, 291. 2) Свернутые табачные листья, пропитанные водкой и муравьиной кислотой, дающіе чрезвычайно крѣпкій табакъ. Шух. I. 36.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати. Зміев. у.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. О. 1861. XI. 44. Прочули про його недолю приятелі його. К. Іов. 6. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. Г. Барв. 178. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Млак. 101. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо. МВ. (О. 1862. І. 94).
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Урочина, -ни, ж. = уроки. Чуб. І. 43.