Вернець, -нця, м. = вочкарь.
Візниця, -ці, м. = візник.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс.
Кукольванити, -ню, -ниш, гл. — рибу. Ловить рыбу, отравляя ее высушенными плодами кукольвана (на Днѣпрѣ)
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять.
Поїд, -ду, м. Съѣденіе. поїдом ї́сти. Заѣдать. в пої́д. Сколько можно съѣсть. На луках паші не в поїд.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл.
1) Ободраться (во множествѣ).
2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Унишкнутися, -нуся, -нешся, гл. = унишкнути. Дощі без перестану, вже пора б їм і внишкнутися.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться.