Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Побіждати, -да́ю, -єш, сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.