Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переспівати I

Переспівати I Cм. переспівувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕСПІВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕСПІВАТИ I"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Н. п. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Гарнісінько нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. ІІІ.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. Хата, 178. 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.
Славен, -вна, -не = славний.
Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143). 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Зміев. у. Голуба убив, голубку влюбив. Чуб. V. 246. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Рудч. Чп. 209. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 183. Медом шинкувати. Мет. 317. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Шевч. 470. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив. Рудч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕСПІВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.