Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Карнавочний, -а, -е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих.
Коропавка, -ки, ж. = коропа.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне.
Ушко, -ка, с.
1) = вушко.
2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.