Беркицьнутися, -нуся, -нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати!
Мацо́ка, -ки, об. Косноязычный? От ше хто роскаже, — це Кузьма! Як почне телиться, як почне сюркати та пирхати, та плюваться!.. — Та він же мацока. Тамъ-же говорятъ: Цока-мацока, борщу не їсти, а каші не дамо.
Похребтина, -ни, ж.
1) Крестецъ, хребетъ. Хребетъ.
2) Боковая часть сѣдла.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Милосердного гріхами прогнівляли. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ.
2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила.
3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається.
4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася.
Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ.