Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).
Тропота, -ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. ЗЮЗО. II. 595. Cм. трьопота.