Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває. Дума.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур. Ном. № 1596.
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.