Гірниця 1, -ці, ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий.
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном!
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Уже він помазався паном. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Примір, -ру, м.
1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс.
2) Примѣръ.
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала.