Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. Ум. Абе́точка.
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Cм. витонути.
Віддушити Cм. віддушувати.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый.
2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
