Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Подобний, -а, -е. = подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче.
Фіртка, -ки, ж.
1) = хвіртка.
2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла.
