Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Колат, -ту, м. Стукъ. Kolb. І. 82.
Майстро́, -ра, м. Мастеръ. Ум. майстрочко. Становили сіночки майстрочки. Мил. 154.
Післати Cм. посилати.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. Гліб. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне. Котл. Н. П. 367.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.