Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.