Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Драб, -ба, м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала. Гол. ІІІ. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. І. 141.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.  
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Поожереблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.