Допа́лювати, -люю, -єш, сов. в. допали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. — о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни.
Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає.