Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ.
Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Усяке зараз домислилось, куди вони простують.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу.
Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. 2) Пособить, помочь. 3) — чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Повновидий, -а, -е. Круглолицый, полнолицый. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. Місяць... був би повновидий.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки.
Примучити Cм. примучувати.
Шкалювати, -люю, -єш, гл.
1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював.
2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють.