Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо.
Зарну́ти Cм. заринати.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Розмежовувати, -вую, -єш, сов. в. розмежувати, -жую, -єш, гл. Размежевывать, размежевать. По тім боці Самари пани розмежовують землі.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці.
