Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Марні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Чахнуть, худѣть, вянуть. Марніє та й марніє Парася моя. МВ. ІІ. 25. А щоб личко не марніло з чорними бровами, — до схід сонця в темнім лісі умийся сльозами. Шевч. 81.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Мкр. Н. 9. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Чуб. V. 480. Вітцеві мати з тебе потіху. Kolb. І. 102. Ум. потішка. ЕЗ. V. 125. Потішечка. Чуб. V. 1088. Грин. III. 467.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.