Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекути

Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКУТИ"
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Наректи́ Cм. нарікати.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Опроче нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Позолотити Cм. позолочувати.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕКУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.