Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Вінцем благим вінчаєм літо. Кінець діло вінчає.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Повідмерзати, -заємо, -єте, гл. Отмерзнуть (во множествѣ). Вуха повідмерзали і пальці на ногах.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Cм. проучити.
Розсокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. О курахъ и женщинахъ: раскричаться, расшумѣться.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. З середини шашіль виточує гниле суччя.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.
