Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8.  
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Наспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Поопоражнивать.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.