Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти.
