Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Кошіий, -а, -е. ́, м.
1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под.
2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба.
3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Оговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого.
Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно.
