Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Гибель 2, -бля, м. = гембель. Шух. I. 87.
Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Уставити Cм. уставляти.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.