Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка. Драг. 167.
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. возночка.
Ґо́тур 1, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках. Г. Барв. 441.
Ко Неотдѣлимая частица, употребляющаяся при повелит. наклоненіи, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко! Вх. Зн. 26.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.