Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл.
1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами.
2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Розсмикувати, -кую, -єш, сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю!
Шовковиця, -ці, ж.
1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. Росли рядом тополі й шовковиці.
2) Родъ водорослей.
Штучність, -ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої.
