Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний. О. 1862. IX. 63.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Злупати, -паю, -єш, гл. 1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли. Чуб. III. 349. 2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє. Лебед. у.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату. 2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Лебед. у. Бувши винним, треба буть і платним. Ном. № 10649.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав. Котл. Ен. IV. 10.
Широчінь, -ні, ж. Ширина. Камен. у.
Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.