Виточити Cм. виточувати.
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить.
Капаран, -на, м. Родъ верхней козацкой (у задунайскихъ сѣчевиковъ) одежды съ откидными рукавами. А він (кошовий Гладкий) у штанях широких, у шапці смушевій, капаран на йому з чотирма рукавами.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре.
Простірно нар. Просторно. Нам було простірно й затишно.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть.