Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Д'але́ж сз. = Алеж.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. Грин. III. 530. 2) мн. Раст. Nymphaea alba. Вх. Пч. І. 11.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Зміев. у.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).