Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. Гол. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Сим. 228. Великий гріх учинився. Грин. ІІІ. 666. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? К. (О. 1862. ІІІ. 23). 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. Рудч. Ск. І. 135. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься. Рудч. Ск. І. 137.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.