Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Заволокти́ Cм. заволікати.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Иверень, -рня, м.
1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін).
2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Ненависний, -а, -е. Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Перелаз, -зу, м.
1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть.
2) Раст. Brionia alba. Cм. переступ. Ум. перелазок.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.