Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Зду́ти Cм. здувати.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Чуб. V. 48. Запросим до себе та погостимося трохи. Чуб. II. 630.
Попрогледжувати, -джую, -єш, гл. Проглядѣть. Здається, усі вікна попрогледжувала, його визираючи. Г. Барв. 121.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували. Драг. 211.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.