Вулишний, -а, -е. Уличный.
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема.
Нелюдськість, -кости, ж.
1) Безчеловѣчность.
2) Необходительность.
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Прилізти Cм. прилазити.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ.