Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. Вх. Зн. 11.
Задни́ти Cм. задинати.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий. К. Бай. 37.
Насмикати Cм. насмикувати.
Погукнути Cм. погукувати.
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я. Шейк.