Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.