Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. ІІІ. 304.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Висиджувати, -джую, -єш, сов. в. висидіти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Два місяці висадів в карантину. Стор. І. 175. 2) Высидѣть. Сиділи три дні та й висиділи злидні. Ном. № 9859. 3) Только сов. в. Усидѣть.
Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. І. 50.
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.