Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Блощиця, -ці, ж. Клопъ. Ладона сплющив як блощицю. Ум. блощична.
Вишпурити, -рю, -риш, гл. Выбросить, вышвырнуть.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити.
Мурча́к и мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Острішок, -шка, м.
1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ.
2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Усі кури на сідалі, півень на острішку.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Півчвартаста числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія.