Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Crataegus monogyna Jacq.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Тонкі та зблідлі уста.
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого.
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
