Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія.
Владіти, -дію, -єш, гл. = володіти.
Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Повідкуплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Откупиться, выкупиться (многимъ).
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Уклався місяць спать. Піди вкладися гарно спати.
Фльондра, -ри, ж. = хльорка.
