Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенякуватий

Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯКУВАТИЙ"
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. Левч. 135. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. Вх. Пч. II 8. 5) Насѣк. = Бурчало. Вх. Пч. I. 7. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Підскочити Cм. підскакувати.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Упокорити, -ся. Cм. упокорювати, -ся.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.