Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Вудод, -да, м. = вудвуд.
Князювати, -зюю, -єш, гл. 1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати. К. Бай. 39.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл. 1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо! 2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось. Мир. ХРВ. 349.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. Cм. хварбувати.