Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ. Вх. Зн. 21. К. Дз. 115, 32.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Стор. МПр. 66. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти. Харьк. г.