Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виторочити Cм. виторочувати.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.
Зі́нське щеня́, -ня́ти, м. Живот. в) Кротъ, talpa; б) слѣпецъ, Spalax typhlus. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.