Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безклубий, -а, -е. Имѣющій слабо развитая или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет. 2) об. = маштула. Там такий манула. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Потертися, -труся, -тре́шся, гл. 1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. І. 187. 2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька. Чуб. V. 1130.