Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий. Новомоск. у.
Надівува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл. 1) Высадить (многихъ). 2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ). 3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель. Чуб. І. 11.
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.