Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пастівник

Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Шух. І. 168. Конст. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. Ум. пастівничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСТІВНИК"
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Неборак, -ка, неборака, -ки, м. Бѣдняга. Ти, козаче-небораче, тяжко зажурився. Н. п.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл.кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. І. 68.  
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Роздавальник, -ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАСТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.