Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7. 2) = верховодка.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Додатко́вий, -а, -е. Прибавочный.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Чуб. V. 461. Сама хоче мене маты в землю заховаты. Шевч. 17.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Природно нар. Естественно.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.