Басистий, -того, м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли»
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum.
Калмичіння, -ня, с. Смачиваніе сноповъ въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.