Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубота

Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОТА"
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Затісни́ти Cм. затісняти.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.