Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважно нар. Отважно, смѣло.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти. ХС. III. 62.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Просточка, -ки, ж. Ласкательно: простолюдинка, простая женщина. Я ж не царюівна, не королюівна, я ж так просточка, батькова дочка. Грин. III. 22.
Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ. Шейк.
Чмалений, -а, -е. = чмелений. Хмара хмару швидко гоне, грім по небу торохтить, вітер плаче, вітер стогне, дощ по вікнах порощить. Під чмалену сю незгоду мов побиті люде сплять. Сніп. 105.