Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Рамтя, -тя, с. = рам'я. Лохв. у.
Розмірковувати, -вую, -єш, сов. в. розміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива. Кост. Ч. 33.