Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Домоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. До молиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Млина́рь, -ря́, м. Мельникъ. У млині з млинарем спав. Гол. III. 528.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Ном. № 11566. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав. Алв. 19.
Огулом нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.