Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей.
Окублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.