Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Кивун, -на Любящій кивать.
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає. Грин. III. 591.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Чуб. V. 469. Ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли. Гол. І. 84.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.