Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Купчити, -чу, -чиш, гл.
1) Продавать.
2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. У Горбоносихи мерли діти. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Порати, -раю, -єш, гл.
1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Порали ярину.
2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia.
Проте нар. Между тѣмъ, однако. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур.