Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250.
Зшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. зши́ти, зши́ю, зшиєш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі. Стор. МПр. 126.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. Н. п. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Екатер. у. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. Екатер. у. З) Крыша, кровля. Шух. І. 92, 116, 117. Вх. Зн. 50. Комори, стайні — усе під побоями. Федьк. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. Чуб. III. 295. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. Гол. І. 22. А як пішов до побою, все військо побідив. Гол. Ум. побоєць. Гол. І. 61.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Челлений, -а, -е. = черлений. Челлені чоботята. Гол. IV. 513. Ягідки челлені. Гол. IV. 514. Дівчино, дівчино, челлена калино. Гол. III. 404.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.