Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Допряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Допрядывать, допрясть. Ось допряду мички, та й будемо вечеряти. Харьк. у.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Пиняво нар. Медленно. Робота йде пиняво. Вх. Зн. 48.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби. Н. Вол. у.