Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ.
Оклецькуватий, -а, -е. Толстый и низкій.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. б) Cuscutae.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. На тім світі пани рятунку не мають. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Горить, як за умерлого душу.
Уродниця, -ці, ж. Красавица. Встрѣчено у Щоголева. Тихим сном навіки вродниця заснула.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.