Борознувати, -ную, -єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Cм. Гадинник.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.