Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. 3) Коромысло. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу.
Поналітати, -та́ємо, -єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали?
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня).
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Два сини, що росли урвителями при батькові.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Кн. Ум. хабарик.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.