Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити. Лукаш.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. 2) = паликопа. ХС. І. 77.
Повеселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выселиться (о многихъ). Наших людей багато на Амур повиселювалося. Кіевск. у.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Праник, -ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1. Вас. 168.
Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.
Франзоля, -лі, ж. Бѣлый хлѣбъ овальной формы, французская булка. Херс. г. Шейк.