Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. 2) Больше. Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Голова май менша у пструга. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму.
Посрібнити, -ню, -ниш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить.
Стеління, -ня, с.
1) Стланіе.
2) Подстилка.
3) соб. Дерево для потолка.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.
