Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя. Рудч. Ск. II. 12. 2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу. Федьк.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Поморщитися, -щуся, -щишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1
Столувати, -лую, -єш, гл.стіл — з ким. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. ІІІ. 344.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати. Желех.
Шех, -ха, м. Сигнальный пистолетный выстрѣлъ. Чекайте, каже, мого шеха з пістоля. Вас. 210.