Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виважити Cм. виважувати.
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув. Ном.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Посуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. посунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Подвигаться, подвинуться. Мій парубок тільки очима світить та по за мною посувається, знай, до дівчини. МВ. І. 112. 2) Соваться, сунуться. Всі п'яні, хоть куди посуньсь. Ен. Котл.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245.